Рушаючи в темінь поволі шляхом,
З яким свою долю зв'язав,
На мить обернешся і лишиться сном
Все те, у що віру тримав.
І щезне кудись не досягнута ціль,
Раптово примарою стане,
Лишаючи в серці лише тільки цвіль
Від всіх попередніх досягнень.
Рушаючи в темінь не йди навмання,
Рушай лише бачачи світло.
Щоб давня мета набувала життя,
Будь певен, що очі відкрито.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851391
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2019
автор: Дмитро Коробейніков