Фіалка

Шматочок  неба  у  стакані.
Фіалки  вбрали  неба  цвіт.
І  ллються  пахощі  духмяні.
Листочки  -  справжній  малахіт.

Втопився  сонячний  промінчик,
Упав  на  дно  живій  воді.
Та  не  лежав  там,  як  камінчик,
Пірнав  в  воді  і  так  радів.

То  відбивався  від  стакана,
Скакав,  як  зайчик  по  стіні.
Немов  дитя,  був  неслухняним.
Це  так  подобалось  мені.

Раділи  й  квіти  цій  забаві.
Здалось,  всміхалися  вони.
А  під  вікном  їм  заздрив  явір:
Не  відчував  він  ще  весни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851371
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2019
автор: Cнежана