Ну, як там справи, у твоєму всесвіті?
Не ллють дощі і не гуркоче грім?
На небі ясно? Без загрози змерзнути,
Живеш і надихаєшся своїм?
У нас штормить від ранку і до вечора.
Прогнозувати важко і на день.
А ще, буває, віє холоднечею
І заховатися немає де.
А що у тебе? Не болить? Не колеться?
Шляхи прямі і відповіді є?
Проблеми і турботи по околицях?
Живеш собі і дбаєш про своє?
У нас своє і наше переплетено,
І де б не доторкнувся, там болить.
Живем поміж падіннями і злетами,
Шукаємо між хмарами блакить.
Таке все різне в паралельних всесвітах,
З одного в інший стежку не знайти.
Ми все чекаєм: крига має скреснути,
Але ніяк не сходяться світи.
Про різне мріють, різне бачать нАвколо,
У колі вічних сенсів і вагань.
Здаля майбутнє дивиться налякано
У дзеркало минулих сподівань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851158
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2019
автор: Марина Панфьорова