Іще дна смерть. І, вирвавшись, душа
Туди злетіла, звідки не вертають…
Чому сини у вічність так спішать,
Адже дві матері їх на землі чекають:
Та, що за руку в світ цей привела
І нарекла ім’ям високим: «Сину!»
І та, що батьківщиною була,
Й стяг для борні розкрила жовто-синій.
Кипить ще схід. Ще стогін п’є земля.
Над нею Сотня* й батальйони** плинуть.
Нема прощення пасинкам Кремля.
Де син упав, там виріс кущ калини.
10.10.2019.
* – Небесна сотня.
** – Більше 10 тисяч воїнів ЗСУ загинули на Донбасі під час російсько-української війни.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851142
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.10.2019
автор: Ганна Верес