Колеса за воротами
Я бачу оком
Неозброєнним -
Колеса невидимого
Автомобіля під
Вікном. Ніхто не
Бачить, говорять -
На що ти
Витріщаєшся, порожньо
За вікном.
А я - це бачу,
Може - то невидимий
Шофер приїхав
В дім, де десь він
Жив ще там,
Коли на цьому світі
Ще ходив.
А може - то є
Зникла безвісти
Дівчина, яка
Десь років два
Назад спіймала
На шосе попутку
Й зникла без
Сліда... А може -
То розбитий в прах
Кабіни пасажир, якого
Там водій ніяк
Урятувать не зміг?
Виходить із машини
Привид... Чи упир...
Ні рук, ні ніг -
І навіть ока?
Хто він? Вона?
Воно? І звідки?
Ніхто не бачить,
Бачу я... чи воля
Та його така?
Чи магія?
Чи може...?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851092
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.10.2019
автор: KunYKA