Про слова

Багато  слів,  безмежжя  слів  довкола...
Та  чи  усі  слова  вартують  слів?
Навкруг  своєї  тіні  креслю  кола,
аби  ніхто  торкнутись  не  посмів

Душі  слабої,  вмерлої  не  тричі,
а  сотні  раз,  а  може  й  тисячі!
Коли  топтали  яро  на  узбіччі
її  надію  чорні  сівачі.

Але  минає  все,  усе  минає,
невгамний  час  намотує  жалі.
Розхристана  й  непогамовна  зграя
усяких  слів  товчеться  на  плаї

Чужих  життів,  чужих  сердець  невпинно,
жадаючи  відцапати  собі
щось  із  того,  що  бути  не  повинно
ані  у  комусь,  ані  у  тобі.

Тому  малюю  знову  білі  кола
довкола  себе  грубі  і  густі,
аби  недобра  хіть  чужого  слова
не  розпинала  душу  на  хресті!

10.10.19  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851030
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2019
автор: Леся Геник