Яблука на першому снігу
радо зустрічають перехожих.
Бути непривітними не можна
яблукам на першому снігу.
Срібним смутком ранньої зими
сповнюються і сади, і ріки.
Тільки, як з тобою нам зустрітись
в тихім смутку ранньої зими?
Скільки ще на березі чекань
нам збирати яблука і груші?
Скільки заколисувати душі,
вгадуючи долю по зірках?
Білий сніг сідає на плече,
наче птах, що збився із дороги.
Дивиться мені у вічі строго –
поглядом рубає, як мечем.
Крадькома зривається із губ:
Де ж ти, моя пташко перелітня?
Тихо. Усміхаються привітно
яблука на першому снігу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850927
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: Сонячна Принцеса