***
Жовтаве листя, навкруги імлисто,
Фарбує осінь пензлями сади
У золотавий колір та сріблистий.
Гілки впускають втомлені плоди.
Тумани покривають простирадлом
Самотні, куряві, густі міста.
Холодна осінь заправляє балом.
Шумить гроза, вітри несуть листа,
Там трішечки тепла для тебе, осінь,
Зібрало літо у палкий мотив.
Умиють землю світанкові роси
Від справ буденних і від суєти.
Засяє сонце неясним промінням,
Огорне переливом горизонт.
Накине ковдру осінь повелінням —
Весь світ порине у магічний сон.
***
Чаклунка - ніч навшпиньки ввійде в місто,
Сховає свято від людських очей.
Запрошує усіх на славне дійство
Дрібненький дощик - осені трофей.
Закрутить листя знову хороводи
В м'якому світлі дужих ліхтарів.
Холодний вітер вправно пише оди,
Збирає сірі клапті з димарів.
Озветься гучно клекіт журавлиний,
У літо вже немає вороття.
Хитаються у темряві жоржини,
Тримаються ще трішки за життя.
Та осінь тягне прохолодні руки,
Сміється громом поміж сірих хмар.
З дерев спадають залишки перуки,
Свою приносять жертву на вівтар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850912
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.10.2019
автор: Володимир Верста