СТАРІСТЬ

Смерть,  та  приходить  коли  здума,
А  старість,  та  коли  запросиш.
Я  бачила  –  людина  здулась
У  двадцять  сім,  а  в  сорок  й  зовсім.

А  ось  коли  собі  плануєш
Жити  до  ста.  В  генах  порядок.
То  старість  збоку  десь  нудьгує,
Чекаючи  хандри  нападок.

В  душу  пусти,  почне  пошани
На  свою  неміч  вимагати.
Чекаєм  далі  як  настане
Хвилина,  й  смерть  прийде  прибратись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850895
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.10.2019
автор: Пісаренчиха