Стелиться сизий туман
Ранок дарує дарунки,
Пише красуня роман
Вищого звісно гатунку
Ніжно вкривають листки,
Ніби в вуалі картини,
Осінь встеляє стежки
Для дивовижної днини
Вітер притих і мовчить.
Каже:"Що трішки спочину",
Сяйво в імлі мерехтить
В світ освітляє стежину
В чарах година стоїть
Лиш капризує хвилину,
Осінь-чаклунка спішить
Теплу готує ще днину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик