Я пливу, я пливу, я тікаю завзято від тебе,
Мій доконаний час, моя явносте серед людей.
Упиваюся нею, вповаю, і ти вже не гребуй
Сею хвилею долі, нудкою неначе єлей.
Мій довершений образ, моя клопітлива покуто,
Скільки сил і душі у тобі, у тобі утоплю!
Скільки волі на дні цього ницого мороку скуто!
Скільки в цьому мене! Скільки в собі цього не люблю!
Я спішу, я спішу, я цураюся всього, що досі,
Що у пам'ять не ринуло ще як роса під дощем,
Що у мріях вже не мерехтить, наче крик в відголоссі,
Що в цю мить, чуєш, мить, що болить, що доконує щем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850710
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2019
автор: