В День Учителя- про Красиву Людину, мою вчительку,чудову місткиню і колегу, Бардась Людмилу Анатоліївну
*Берегиня дотику душі*
Берегиня дотику душі,
і звичайна освітянська фея,
Кожен день у школі твій і мій
Починається й закінчується нею.
Зберігає душу від завій, від іржі,
нещирості й пустелі,
Додає туди чарівних мрій,
учнів відчуваючи ріднею,
І щоб жоден в світі лиходій
збайдужілі не створив тут скелі
На неоголошеній добра межі.
А їй Господом, без всяких міражів,
Преднаречено красу творити
Дарувати світло вітражів,
світ леліяти, людей любити!
Світло в серці пронести і так прожити,
Щоб прекраснішим його зробити,
Й щастя в квітах із веселкою сплести.
Щоб земля оця цвіла й буяли квіти,
Треба зернятко у кожному знайти.
Вас матусею кличуть
дорослі досвідчені люди,
Скільки ж треба душі їм віддати,
на щастя, на долю, на цвіт!
А вона ж – ніби пташка, дзеркалить красу звідусюди,
І прекрасний і сильний життя цей одвічний політ!
Й повертаються учні у рідні шкільні заповіти,
Вчитель – доля стрімка і наставника тепла рука
До джерельця ізнову струмками стікаються діти
Й напуває весь світ життєдайна одвічна ріка.
#Тетяна_Прозорова
#КЗШ114 #День_Учителя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850569
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.10.2019
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)