Дощі римують злякані синкопи,
І по дахах вистукують пунктири,
У осені знов «праця Пенелопи»,
Ритмує вправно: раз, два, три, чотири…
Знов сиплються краплини, як монети,
Це відкупи за розпачі осінні.
Зітхають вже сонетами поети
Бо для натхнення ці моменти цінні.
Коли за склом волога прохолода,
А у душі – живе клубок з словами
Віршів мереживо плести – це насолода
Під дощові, мінорні, тихі гами…
05.10.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850505
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2019
автор: Інна Рубан-Оленіч