Народна мудрість є одна,
Її ніде не діти.
Вона підтверджує сповна,
Що "Діти - наші квіти."
Бо так було воно і є, -
Цього не заперечиш.
Діти - продовження твоє,
А їх, - ти не позичиш.
Щасливі діти лиш тоді,
Коли є мама й тато.
Якщо живуть в любові всі,
А кожен день, як свято.
Діти раді і веселі,
Як біди не знають.
Батьки, а в школі вчителі
Їх мудрості навчають.
Плачуть діти... В тих краях
Стріляють гармати.
Нема батька - десь у мандрах...
Не знати: - Де ж мати ?
Чадо плаче... Не новина,
Якщо тут карають.
Тільки незначна провина -
Безглуздо повчають.
Нехай світ буде добріший,
Хай сміються діти !
Пам'ятати будем завше:
Діти - наші квіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2019
автор: Галина Лябук