Хочу, аби якомога частіше
гуділа ти в мені
своїми правічними звуками,
розгойдувала мої голосові зв'Язки,
роздувала мої щоки,
хапала повітря моїми легенями,
народжуючи
свої неповторні мелодії,
Українська Мово.
Ти володієш моїм тілом і душею.
Ти єдина сила,
від якої я невиліковно залежний,
Українська Мово.
Клянуся тобі,
що не зраджуватиму тебе
іншим мовам
у своєму серці і своїми губами.
Хто я без тебе? Ніхто і ніщо.
Ти – цілий світ в мені,
який заполонив собою в мені
увесь вільний простір.
Доки ти живеш в мені, а я – в тобі, –
в нас живе наша земля.
Я розверзаю своїми вустами
цілий світ в тебе,
а ти промовляєш через мене так,
що нас чують наші боги і пращури,
Українська Мово.
Ти єдина,
хто цілковито володарює
моїми вустами.
Вуста вимовляють:
"Бог – це Україна.
Україна – це Бог."
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850458
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2019
автор: Олександр Обрій