Малороса так легко поранити,
в вічі правдою: "Ти – малорос!"
Больше рускава, львови і франікі,
щоб по спині розходивсь мороз!
Малороса так просто поранити, –
тільки випурхнуть кпини мулькі.
Па-мацковські ОУНівські правнуки
хай патякають ще з малюків!
В тім немає нічого поганого.
Монохромний космополітизм.
Ми дарма малоросиків ганили.
Треба з часом у ногу іти.
Буде світ без русміра обкраденим.
Як веселці без чорного тліть?
Мир нам – правдами всіми й неправдами.
Треба буде – заліземо в кліть!
Та життя наші будуть збережені.
Що поганого в скнінні волів?
Рай сіренький в барвистім мереживі –
в ньому кожен з них жити б волів.
Мамки львовів, тернополів, фраників,
більше штопайте рюцкіх малят!
Малороса вже важче поранити –
хочуть рюцкім усі розмовлять!
Хочуть піддані стати ще кращими
і позбутись батьківських корост.
На німецькі зірки* мову пращурів –
малорос.
© Сашко Обрій.
* "порвати на німецькі зірочки" - себто на дрібні клаптики (фразеологізм).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850457
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.10.2019
автор: Олександр Обрій