Я буваю легкою,
мов проміння осяйне!
Крізь вітраж ніжно ллюся...
Розпромінюся в храмі!
Я буваю, мов рана,
що стіка не водою...
Позбираюсь з іонів,-
стану світлом любови!
Знову легкість у грудях!
Знов злітати над хмари...
Чи ви знаєте, люди,-
чом на сонці є рани?
03.10.2019р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850342
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2019
автор: Іванюк Ірина