Пр: Перша вчителько наша, ти була друга мама,
А твої настанови для нас стали крильми.
Ти тепло дарувала і ділами й словами,
Можеш нами пишатись, бо ми стали людьми.
Крізь роки, що минули
Ти завжди поруч з нами.
Кожен з нас і понині
Носить в серці тебе.
Ми спішили до школи,
Наче діти до мами,
Кожен день ми хотіли
Показати себе.
Ти на нас не сварила,
Шлях до серця шукала,
Хоч не рідко бувала
На обличчі сумна.
Ми завжди на уроках
Десь далеко літали,
Хоч пірнути хотіли,
Де в знаннях глибина.
Не забудем ніколи
Твої диво-уроки,
Будем завжди носити
Образ рідний для нас.
І даровану мудрість,
Що злетіла високо,
І найкращий у школі
Твій любимий – наш клас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850308
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.10.2019
автор: Віталій Назарук