Життя вирує, як поглянеш позад,
Дивує так, що губиш в росах сни.
Та душу десь торкає терпкий осад -
Років не повернуть, як не проси,
Ні щастя, ні удачі, ні кохання,
Ні спокою, ні мрій, а ні мети...
Лише одне малесеньке зітхання:
- Дай, Боже, сил, щоб хрест свій донести...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850271
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2019
автор: AKM