Вітер куйовдить, барвисті ясени,
Листки червоні й жовтенькі в золоті,
Ледь - ледь багряні, красиві восени,
Всупереч зливі й щоденній слякоті.
Схована просинь… Небесна пелена,
Не вабить очі, сумна, як й настрій мій,
Здаля здається осіння сивина,
Забрала вдачу, до загублених мрій.
Думки не оси.. Та душу, все ж шкребуть,
Й сутінки жваві, вбирають в себе день,
Вітри грайливі, долину трав скубуть,
Навкруги сіро, давно не чуть пісень,
Куди попала? Чи заблукала я?
Між дерев пишних, ясенів чарівних,
Гай мовчазний, ледь стікали краплини,
Осінні сльози, моїх мрій наївних,
Приймала нічка майже щохвилини,
25.09.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2019
автор: Ніна Незламна