ВОГОНЬ СКРИПКИ СТРАДІВАРІ

Горіла  скрипка  Страдіварі,
Горіла  полум’ям  ясним.
І  роздавала  диво-чари,
Комусь  приходила  у  сни.

То  розгорялась,  наче  ватра,
То  ледве  тліла  –  жар  один…
Вона  усього  була  варта,
Вогонь  її  був  наче  джин.

Перебирали  струни  пальці,
Немов  шукали  щось  в  меню.
Скінчилась  полька,  грала  вальси,
Завжди  з  краплиною  вогню.

Лише  тоді,  коли  маестро,
Водити  перестав  смичок.
Потухла  скрипка  і  оркестр,
Вогню  утратив  язичок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850201
Рубрика: Присвячення
дата надходження 03.10.2019
автор: Віталій Назарук