О як же я втомилась пробачати
І вибачень просити у століть,
Що скалами гранітними розплати,
Серця всі перетворюють на лід...
........
І б'ються на шматки безжально- боляче,
Граніт не піддається часу , ні.
У сходинок прощення стерлись поручні,
Обійми втоми лагідно - міцні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850129
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2019
автор: Квітка))