Холодна осінь стукає в вікно,
Вітрами крижаними обіймає.
Тепло колишнє – згасло вже давно,
Так хочеться його, а вже немає
Шумлять в зажурі сумно явори,
І вітер гне додолу стару грушу.
Хмарини сумно дивляться згори,
Дощем колючим хочуть бризнуть в душу.
Не змиє дощ – ні смуток, ні печаль,
Ні той пожар, що в серденьку палає.
Колишніх теплих днів мені так жаль…
Та осінь в даль своїх коней сідлає.
01.10.2019 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850052
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2019
автор: Валентина Рубан