Я відчуваю, що на мене чекаєш
До тепер не маєш ріднішої душі
Мабуть, якусь провину маєш?
І зустрічаєш мене лише у сні?
Мої карі очі бачити бажаєш?
Нас доля роз'єднала на завжди
І зустрічі напевно так чекаєш?
Чомусь кохання, відчаї перемогли?
Колись був таким щасливим час
Ти до мене, а я до тебе поспішала
Раділо небо і сонце зігрівало нас
А більшого тоді нічого і не треба
Не йшов до мене, а завжди летів
Не стояв на місці, аж танцював
Дарувала доля щастя у світі тім
Куди все поділось за декілька літ?
Любов вічна, вона ніколи не вмирає
Повічно жива у наших серцях
Душа у інші світи колись відлітає
І на тому світі чекає і радує нас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850014
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2019
автор: Валентина Ярошенко