Моя стежина розпочата
Із першим кроком у житті.
На ній стрічав я біди й свято
І спориші свої святі.
Пр: Стежино, стежино, стежино,
Із самих далеких доріг,
Завжди приведи свого сина
На рідний батьківський поріг.
Вона мене вела удалі,
Через дощі, через сніги.
Тут солов’ї мені співали,
Кричали інколи круки.
Пр.
По ній пройтися – це блаженство,
На тій стежині є мій слід.
Вона одна ще із дитинства,
Веде до батьківських воріт.
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849814
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2019
автор: Віталій Назарук