Не пам'ятаю і години,
щоб не казав я рідних слів,
бо наче ключ незламний журавлів,
вони об'єднують родини.
Батьки навчили нас любити
цей скарб народний і безцінний,
про те не можна забувати,
що спадок він міжпоколінний.
Прекрасна наша мова солов'їна,
усіх багатств та мудрості це скриня,
і не було б без неї України,
вона наш символ,гордість і святиня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849649
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2019
автор: Ілля Шуменко