Стоять берези у саду,
стоять і зеленіють,
в листі збираючи вроду,
а потім восени марніють.
Хитає вітер їх легенький,
вони лиш корені пускають,
і дощик зовсім ще маленький,
дає ті сили, що берізоньки зростають.
Разом із ним морськії хвилі
чимдуж до берега пливуть,
і хоч мій дім знаходиться за сотні милі,
чарівні спогади ці не минуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849648
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2019
автор: Ілля Шуменко