Село і хати білосніжні,
не був я тут вже звідколи,
ростуть в садах червоні вишні,
гуркочуть в полі трактори.
А от і вечір, що за диво!?
я у бабусиній хатині,
та серце каже неправдиво,
чого ж це сумно мені нині?
Не хочеться вже й в шахи грати.
душа молить про ціль одну,
себе поетом хочу упізнати,
колись…в годину чарівну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849580
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2019
автор: Ілля Шуменко