я так хочу його, я так хочу до нього!

Я  так  хочу  його,  я  так  хочу  до  нього!
Що  мені  робити,  як  мені  жити?  Я  точно  тут  загину
Без  банальної  ніжності,  без  допомоги,
Це  страшенно  боляче,  коли  кожен  вставляє  ніж  у  спину!

Я  так  хочу  його,  я  так  хочу  до  нього!
Він  остання  радість  у  житті  кольору  мокрого  асфальту.
Він  відрада  моя,  порятунок  від  горя,
Він  мій  стержень  внутрішній  і  шлях,  мій  особистий  мотиватор.

Я  так  хочу  його,  я  так  хочу  до  нього,
Що  немає  сили  почуття  тихо  словами  описати.
Я  кричу  на  ввесь  світ,  розриваючи  голос,
І  можливо  хтось-небудь  мою  душу  розкине  на  цитати...

Я  так  хочу  його,  я  так  хочу  до  нього!
А  ви,  люди  злії,  не  судіть,  -  й  будете  також  не  судимі.
Я  любові  прошу,  як  жебрачка  убога,
Все  одна  блукаю  по  землі,  плутаю  туман  із  димом...

Я  так  хочу  його,  я  так  хочу  до  нього,
Що  не  знаю  іншої  біди,  ніж  як  кохати  до  нестями.
Та  чому  ж  я  на  щастя  чекаю  так  довго?
Та  чому  ж  несказані  слова  мостяться  відстанню  між  нами?

Я  так  хочу  його,  я  так  хочу  до  нього!
Я  залишу  принципи  дурні,  місто,  ненависну  роботу,
Прилечу,  прибіжу,  приповзу  і  з  порога
Розпочну  вимолювать  своє  кров'ю,  інстинктами  та  потом!

Я  так  хочу  його,  я  так  хочу  до  нього!
З  ним  єдиним  прагну  засинать  й  потім  прокинутися  вранці,
Я  йому  цілуватиму  руки  та  ноги,
І  скажу:  "Спасибі,  що  ти  є,  справжній  друг,  батько  і  коханець!"

Я  так  хочу  його,  я  так  хочу  до  нього,
І  не  знаю,  що́  це  таке,  за  мене  сильнішая  спокуса,
І  не  знаю,  куди  заведе  ця  дорога.
Я  беру  квиток  в  один  кінець,  й  більше  сюди  не  повернуся!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849371
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2019
автор: Амідала Саудаде