Скільки дій і думок доброчинних розвіялось прахом,
Пустоцвіт позлітав і потанув, як білі сніги,
Розбивались надії міражно в гонитві - з розмаху,
Кличний полиск линяв, потьмянів, як і намір благий.
Хто на те не зважав, а ішов за велінням сердечним,
Крок за кроком творив найдрібніші щоденні дива,
Вирвав хвильку життя з поглинаючої порожнечі,
Втілив задум сміливий, яскра́віший тисяч уяв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849193
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.09.2019
автор: Оксана Дністран