Вже чути крик птахів у небі,
і дощик стукає у вікно.
Дерева бачу коричневі-з далека,
й на дворі листя опавшого повно.
Це Осінь набирає силу,
тепер володарка вона.
Вітер колише червоною калину,
а ще співає пісню-скоро вже зима.
Горобчик сховався від доща-
думками гріє тепле літо.
І тільки сонечко що вигляда,
дає сил жити траві і квітам.
Так Осінь силу у Літа забирає,
показує себе в своїй красі.
Осінь характер мокрий має,
ще підігрує морозами зимі.
Хай мокрий дощ плаче сльозою,
й калюжами доповнює пейзаж.
Моя душа бурлить вся теплотою,
у ній частинка літа про запас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849040
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2019
автор: Бабич