Оранжева кофтина

У  справах,  повз  твого  будинку,  мимо
Проходив  я,  і  глянув  у  вікно…
Замітив  там  оранжеву  кофтину,
Яку  вже  бачив  на  тобі  давно…

На  мить  зомлів,  та  все  ж  пішов  і  далі,
Не  підійшов  сказати  здрастуй  і  прощай,
Забув  про  всі  свої  можливості  зухвалі,
Як  напроситися  на  каву,  чи  на  чай…

Ішов  як  зомбі,  а  в  очах  картина,
Шедевр  мистецтва  у  музеї  на  стіні:
«Чомусь  схвильована  оранжева  кофтина,
Що  відхиляє  занавіску  на  вікні»

Тепер  живу,  страхами  полонений,
При  зустрічі  з  тобою  кине  в  піт  –
Мій  світ  і  так  подекуди  шалений,
Щоб  перетнути  твій  непаралельний  світ.

***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2019
автор: Щєпкін Сергій