А осінь буває теплою…
Подекуди навіть жаркою…
Із бесідою відвертою,
Де межа видається тонкою…
З теплим пледом на двох накинутим,
З тихим словом без поспіху сказаним…
Поспішають гнізда покинути
Ластівки… Ким це наказано?
А осінь буває ніжною…
Під ноги килимом стелиться…
В любові своїй безгрішною,
Не чекаючи, що ожениться…
А осінь буває щирою,
Спектр емоцій у неї зашкалює..
Хто з душею, як осінь, вразливою,
Не вважає осінь почварою.
А осінь буває справжньою,
Не чекаючи на запрошення,
Вона йде ходою поважною
Без реклами і оголошення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848976
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2019
автор: Волинянка