Якби вдалось мені переболіти,
Щоб смерч пронісся у моїй душі.
І далі жити, без любові жити
До крайньої життєвої межі.
Щоб у житті вдавалося творити,
А часом витворяти чудеса.
Щоб про кохання більш не говорити
І не літати в синіх небесах.
Самому жити творчо й незалежно,
Всього себе зібрати у кулак.
Бо ж я люблю беззахисно й безмежно,
Немов безвусий, молодий юнак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2019
автор: СЕЛЮК