Дрімало літечко на чебрецях
Їм сонце посміхалося, мов дітям,
Мого ж дитинства незабутні квіти –
Волошки у пахучих пшеницях.
У них – усе: й глибока неба синь,
І передгрозове хмарин творіння,
І березневе пролісків цвітіння.
Чи не Всевишній в них це запросив?!
11.09.2019
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848859
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: Ганна Верес