ОСІННЄ СЯЙВО

     ОСІННЄ  СЯЙВО

Тихенько  осінь  завітала,
У  кожне  серце,  в  кожний  дім,
Дари  свої  нам  дарувала,
Вдягнувши  шати  золоті.

В  осінніх  мріях  я  літала,
Хотілось  ніжності  й  тепла,
Мене  самотність  огортала,
Надія  знов  кудись  втекла...

мене  лякав  політ  думок,
Думок,  що  спати  не  давали,
Думки  злилися  у  танок,
І  над  землею  розсипались.

Аж,  ось,    настала  світла  днина,
Радіє  знов  душа  моя,
Неначе  зламана  стеблина,
Що  повернулась  до  життя.

 Моє  серденько  затремтіло,
І  посміхаюся  я  знов,
Надія  в  серці  зажевріла,
І  квітне  на  душі  любов.

Хитрунка-осінь  звеселяє
Усі  засмучені  серця,
Нас  різнобарв'ям  надихає,
Щоб  було  радісним  життя.

Повір  мені  -  це  не  важливо,
Надворі  -  осінь  чи  весна.
Хай  серце  буде  не  зрадливим,
Хай  буде  світлою  душа.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848834
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: Любов Граб