У вальсі Шопена

Танцює  осінь  під  Шопена,
Мелодії  чарівна  мить.
Ще  не  опало  листя  клена,
А  вальс  в  душі  уже  звучить.

Рудоволоса,  щедра  осінь,
Ступає  радісно  до  нас.
Впадуть  під  ноги  срібні  роси
І  закружляє  ніжний  вальс.

Коханий!  Швидше  подай  руку,
Прийшов  той  довгожданний  час.
Шопен...  Шопен...  Ти  чуєш  звуки,
Вони  до  себе  кличуть  нас...

І  він  такий  щасливий  й  радий,
Коханій  руку  простягнув.
Той  танець  їхній  серед  саду,
Для  них  він  незабутнім  був.

Кружляло  листя,  а  з  ним  осінь,
Всміхалась  парі  з  висоти.
У  цім  осіннім  безголосі,
Дивився  їй  у  очі  ти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848805
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2019
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)