Серце очищу від бруду

В  небі  осіннім  веселка
Світ  розчахнула  навпіл.
Барви  яскраві  здалека
Очі  милують  й  довкіл.

Крапля  холодна  упала
Раптом  на  вію  одну.
Крилоньки  думка  складала,
Горнулась  у  самоту.

Втрати  й  здобутки  всі  ревно
Час  сторожив  із  хрестів.
Славив  хороше  й  душевне,
Острів  гріхів,  щоб  мілів.

Славити  Господа  буду
Словом  я  щирим  своїм.
Серце  очищу  від    бруду,
Щоби  позбутись  руїн.    

19.09.19
світлина  автора:  Валентина  Ланевич

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2019
автор: Валентина Ланевич