Моєму неповторному

бо  усмішку  дарує  чоловік. 
його  любов  здіймає  вище  неба. 
бо  усе  те,   до  чого  ти  так  звик
стає  "твоїм"  уже  не  лиш  для  тебе. 
бо  він  уміє  настрій  підійнять. 
зробити  так,   щоб  все  лихе  забула. 
він  не  боїться  зайве  обійнять, 
бо  треба,   щоб  хоч  мить  з  ним  побула. 
бо  він  дарує  все,  що  хочеш  ти. 
трима  за  руку,   щойно  це  потрібно. 
бо  він  готовий  світ  всей  обійти, 
щоб  у  дружини  не  було  подібно. 
бо  кожне  слово,   погляд,  рух. 
вони  горлають  як  кохають  міцно. 
а  кожен  доторк  рідних  рук
повторює,   що  це  буде  довічно.  
19.08.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848690
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2019
автор: Yuliia Opanasiuk-Borovska