Т. Г. Ш.

Рестораторе  барвистий,
Легіню  пречистий,
поважають  тебе  діти
За  рахунок  'Особистий',
А  кохають  все  ж  МакДоналдз
За  твої  же  гроші,  
Бо  у  блаЗЕня  крутіші
Круасан  з  бріошем
Тарас  Григорович  Шевченко
був  парубок  моторніший,  за  всім  відомого  Енея,  мотор  у  нього  розташовувався  десь,  і  це  було  не  серце,  із  друзями  любив  поїсти  вчасно  і  навіть  випити  любив,  а  ще  любить  любив,  і  вже  у  віці  зрілому  як  парубок  себе  поводив.  За  це  його  любити  вічно  будуть,  ті  всі  хто  здатен  на  любов  до  всього,  що  любити  можна,  і  просто  гарні  люде.  Одного  разу  на  пленері  у  Одесі  куди  помалювать  поїхав  він,  та  опинившись    серед  міста  невідомого  йому  з  Північної  Пальміри  перейнявши  столичну  звичечку,  еС-літеру  усюди  додавати  до  слова  кожного  в  кінці  для  згадування  вдаваного  сударя  уявного  пошанливо  і  чемно,  що  також  мало  і  ефект  побічний  та  кумедний  дещо  -  місцевії  коти  і  кішки  звідусіль  збігались  на  цей  звук  си-плячий,  гадаючи  що  годування  передує  для  них  призначене.  Який  ще  зиск  з  туристів?  Так  от,  Григорович  поїсти  захотів,  а  памятаючи  що  у  Одесі  багато  риби  скрізь  корисної,  свіженької,  смачної,  до  перехожих  по  столичному,  як  він  гадав,  звертався  так:
Де-рИба-с?Де-рибА-с?Шановний-с,  зупиніться,  не  біжіть,  коти-с  місцеві-с,  не  мої-с,  скажіть,  де-риби-си,  поїсти-с  поруч  можна-с?Будьласка-с,  будьте-с  люде-с,  Де-риба-с!
На  стільки  це  кумедно  виглядало,  уявіть:  Коти,  Шевченко,  Бігаючі  люде,  що  після  цього  Де-риба-с-івськоювулицею,  це  явище  назвали,    і  ще  повідкривали  з  часом  біля  неї  та  на  ній  безпосередньо  рибних  і  не  тільки  ресторанів  чималую  кількість.  Отак  започаткував  Тарасе  ресторанний  рух  в  Одесі,  не  малював  ні  чого,  просто  жив,  гуляв,  любив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848688
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2019
автор: псевдоням