Безумство хоробрих

Я  пам’ятаю  юного  хлопчину,  
душа  якого  рвалась  у  політ.  
Спіткала  доля  у  лиху  годину  
і  рано  полетів    у  інший  світ.

Малі  герої  гартували  тіло.
Хотіли  жити  подихом  одним.
А  от  ризикувати  не  уміли,  
аби  лишитись  цілим  і  живим.

Розбігтися  по  насипу  до  броду  
і  відірвати  тіло  від  землі,  
летіти  як  у  небо  журавлі
за  мілину  і  на  широку  воду,
явитися  у  пам’яті  народу  
і  канути  навіки  у  імлі.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848637
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 18.09.2019
автор: I.Teрен