Нема грошей – спіймати важко здобич.
Хоч близько (так і тягнеться рука!).
Снують жінки й дівчата-качкодзьоби.
У ступорі не стій, мов сурикат.
Нехай не калатає – відпочине.
Гарячі груди, крівцю остудіть.
В цю ніч її історії качині –
товстішим гаманцям, – та не тобі.
Для тебе не зірве червону руту.
Про ботексні "варенички" забудь.
Манірно губи качечкою скрутить
і рушить з чіхуа-хуа у путь.
Їй-бо, їй чіхуа-хуа на тебе!
Кому здались обідрані митці?
З такими губенятами й амеба
зведе багатія на манівці!
Та в неї непочатий край роботи.
Не плутай із неробою її.
Там – луснув силікон, там – здувся ботекс.
Щоденно – за красу тяжкі бої.
Щоб личко грало барвами, мов ружа –
помади, тіні, пудри йдуть у хід.
І версія жіноча дядька Скруджа
тамує найвибагливішу хіть.
Башляє справно публіка мордата.
Тому у качкодзьобих рівний шлях.
А ще жіноча версія Макдака
хірургові пластичному башля...
Світ клином на гидкому каченяті
напевно не зійшовсь. Довкола – краль!
Тож... перш ніж двері гучно зачиняти,
на згадку їй вручи шампунь "Кря-кря".
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848633
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 18.09.2019
автор: Олександр Обрій