Я боюсь

Я  боюсь  стати  нахабною  егоїсткою,
Без  тактовності  ставитись  до  людей,
Стать  скупою,  невиправною  песимісткою,
Погасити  вогник  коштовних  очей.

Я  боюсь  прекрасного  не  помічати
У  вирі  яскравих  подій,
Важливе  забути  та  не  зустрічати
У  мірі  вогненних  надій.

Я  боюсь  когось  образити
Ненароком,  мимовільно,
З  поганого  боку  вразити
І  робити  щось  повільно.

Я  боюсь  стати  надто  складною,
Не  тямити  що,  як  роблю.
Та  не  боюсь  лишитись  одною,
Бо  маю  чудову  сім'ю.

Я  боюсь  комусь  затято  заважати
У  шармі  ефектних  дій,
Свої  думки  недоречно  виражати
У  спектрі  зв'язаних  мрій.

Я  боюсь,  що  мене  може  заморозити  страх,
Іти  безтямно  по  п'ятах,  
Забити  у  мене  тяжкий,  моторошний  цвях,
Зрушити  наснагу  в  руках.

Я  боюсь  стати  надто  вразливою,
Не  зважитись  зробити  цей  крок,
Важкою,  слабкою,  мінливою,
Із  провалин  не  знайти  урок.

Я  боюсь  когось  втратити,
Тих,  кого  так  сильно-сильно  люблю,
Цю  мить  сухо  розтратити,
Бо  потім  вже  нічого  не  зроблю.

Я  боюсь  запросто  здатись
У  своїх  рівних  чи  складених  боях,
Спокусам,  стресам  піддатись,
Швидко  чи  мляво  заблукати  у  днях.

Я  боюсь  себе  не  контролювати
У  своїх  скрутних,  складних  та  загнутих  речах,
На  когось  накричати,  лютувати,
Не  струсити  гніту,  що  лишився  на  плечах.

Я  боюсь...  я  чогось  боюсь...,
Інколи  сама  не  розуміючи  чого.
Із  усім  цим  струнко  борюсь
У  сяйві  подиху  ‒  відгуку  цього  всього.

                                                                                                                                                                                                                                                                               08.03.2017

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848529
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.09.2019
автор: Оля Тимошенко