***
Собак спустили – пронеслося "фас!".
Вогнисті язики литки обвили.
Мине твій профіль. Вигляд же анфас
відбитком стане цвинтарним під пилом.
Наразі добіжи хоча б туди,
де жде тебе у вірності людина.
Окресли коло. І чужі сліди
покриє лист рудий і без провини.
Дивися в ніч, римуй прості слова
зі складнощами сенсів та метафор.
Втечи під плед, прилігши на диван,
у мареві долати свій екватор.
16.09.2019.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848487
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Надія Позняк