Як золотить осінь , так ніхто не вміє
Вона у природі , так розумно діє ,
Пожовтить листочок , то червоним кине
Заплете віночок , ніби небо синє
Підійме свій погляд, знову десь полине
І воно вже стане , не таке і синє ,
То на квітку гляне , трішки прижовтить
Знає , що без неї не зумієм жить
Гляне на прохожих , загляне у вічі ,
Щось подума може і майне ще двічі ,
Потім обернеться , поглядом окине
Знов пожовтить листя , й знов кудись полине
Як золотить осінь , так ніхто не вміє
Вона у природі так розумно діє ,
То ж спасибі скажем , осінь золота
Що така у тебе , чарівна пора .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848456
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик