Ще ніч не погасила ліхтарі,
а ластівки вже ліплять гнізда в стріхах,
і бджоли, наче справжні лікарі,
лікують пальці кручені горіха.
Квітневий день паркан мій переліз
і кинувся в бузок, де віхті сині,
а потім почепивсь на верболіз,
уквітчаний зеленим ластовинням.
І я б за ним...та Бог не дав крилА...
А він уже колише білі віти -
цієї ночі вишня розцвіла
і так цвіте, що боляче дивитись.
Кудись думки поділися сумні,
бо у саду співає кожна пташка,
сором'язливо туляться до ніг
найкращі в світі квіточки - ромашки.
Дарма, що вже літа не молоді,
сивіють скроні (ніде правди діти),
та хочеться побовтатись в воді
і просто біля річки посидіти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848370
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2019
автор: меланья