Ніжаться в барвах контури
Зір - мій найліпший дар
Що ж за краса навпомацки?
Як же? Змістовна даль!
Не припиняю пошуки
Теплих, нагальних рис
Знаєш, знайду, я в пошуках
Світла твоїх зіниць
Хай мрія темне мариво
Бачити в тобі сенс
Люди вмирають Парами
Зір погибає Увесь
Ніжиться хитро темрява
Знала би, вартий мрій!
Бачиш же, сльози парами
Пари очей та вій.
Не зупиняйся клад в тобі
Ти мій одвічний друг
Доки краса заводить в нас
Стрімкий, шалений рух
Світло, що в нас є темрява...
Кращих бажаю днів
Посмішка - лихо жевріє
Лихо, лунає сміх
Знай посміхатись, ліпше ніж
Болі в собі нести
Я підпалю, палають хай
Горя твого мости
Радше я буду долею, аніж
Кислотна біль
Краще я стану зорею
Бачити світ в тобі
Не пробачай, не варто слів
Важко тягар нести
Я підпалю, палають хай, біль.
Хай згорять мости.
Важко, але змовкати їм
Нам же стискати сни
Легко лунають тяжби вад
Кращі з нещасних днів
Злість- не вина, злість -вирок їх
Зір - ним тягар нести
Сповідь, прекрасна кара їм
Вирок - горять мости!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848361
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2019
автор: Рости Слав