Їхня історія стара – стара, як світ.
Зустрілися в компанії одній.
Вона була для нього сонця цвіт,
А він з її давно забутих мрій,
У нього срібло часу на висках,
У неї біди в зморшках круг очей.
Та впав в долоні їхні щастя птах,
Прогнавши самоту із днів – ночей.
Вони маленьку іскорку тепла,
Від вітру закривали самоти,,
І квітка ніжності у душах розцвіла,
Даруючи проміння доброти.
Історія стара – стара, як світ.
І хай комусь банальний в ній сюжет,
Ці двоє гіркоти напившись бід,
І вирвавшись з самотності тенет,
Ітимуть в щастя разом, день за днем,
Цінуючи життя найменшу мить,
Осінні квіти пізніх хризантем,
Як в юні весни будуть їх п’янить….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848354
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2019
автор: Наталка Долинська