ПОВТОРНО
БОГ-ЦЕ ХРАМ ПІД НЕБЕСАМИ
А Богу, не все одно, якою дорогою ідеш ти?
Про що думаєш?, що робиш? ,що читаєш?
він все чує ,бачить ,своє дитя поміж юрби...
з висот, на тебе споглядає, що ти обираєш?...
А Бог -це добро милосердя ласка і любов,
він дає надію розум, світлі помисли і життя...
із чаші віри ,приймати причастя тіло і кров-
і ти взірець,божого сотворіння- земного буття.
Якщо ти, називаєся високим ім'ям людини...
то живи, згідно писанням святого закону,
не смій, плювати у душу на убогу сиротину,
не гостри ,ніж у спину -безпомічному малому.
Бог -це храм, дорога життя під небесами!,
він перебуває у сонцю, дощу і краплі роси...
він є повітря, джерело, яке тече над берегами
засіяне зерно добра .Хліб, який споживаєм я і ти.
Бог -є твій Отець, духовний вчитель і наставник!,
лікар-кволих душ, пастир-заблукавшого ягня...
а людина, як мурашка, яка творить свій муравник...
без Бога — дикун,який пожирає, вбиває - життя.
Де моляться ,двоє, там перебуває Бог між ними...
і не страшний , у вовчій шкірі оскаженілий звір ,
їх охороняє ,захищає ангел із божими святими...
в океані- потопаючому подасть руку і ласк безмір.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848285
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2019
автор: Чайківчанка