Є безліч міст під небесами -
Нью-Йорк, Житомир, Москвабад...
А там, де все найбільше саме,
Стоїть столиця Новоград.
Там входить три відра в півлітру
І аж до хмар ростуть дуби,
І там вареники в макітрі,
Що не підняти до губи.
Там в літні ночі від Сатурна,
З крутого берега ріки,
Шпана прикурює культурно
Собі цигарки і бички.
Буває, місяць там в пів-ходу
Іде тихенько, як курча,
А потім з шумом бух у воду -
І по конячи п'є з Случа!
Але єдиним центром світу
Став Новоград по всій Землі
Через подружку знамениту,
Струнку чорнявку, Наталі.
Я з ліжка схоплююсь в охоту
І мчуся вранці на місток,
Коли вона йде на роботу,
Пливе по місту в дитсадок.
Можливо, збій у мене в башті...
Думки збиваються в рої!
Але і песики домашні
Спішать побачити її.
Примчать здорові пси кудлаті
І з ними цуцики малі,
І рот роззявивши, завзято
Глядять на ніжну Наталі.
Бо вся вона такої вроди,
Такої тонкої краси,
Що голівудських на городи,
Або на цвинтар віднеси.
Тому в столиці Новограді,
Де все найкраще на землі,
Люблю без крему, чи в помаді
Свою гарненьку Наталі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848254
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2019
автор: Леонід Луговий